Святкування ювілею Федора Стригуна

Святкування складалося з двох частин. У першій Федір Миколайович висловив свою громадську позицію, а загалом і позицію театру виконавши головну роль Зенона у виставі «У. Б. Н.» Галини Тельнюк. Чому ювіляр обрав саме цю постановку – зрозуміло. Історія українського патріота, колишнього політв’язня, який не йде на компроміси з сучасною владою є не менш гострою та актуальною сьогодні, ніж у день її прем’єри у 2001 році, і у першу чергу завдяки Федору Стригуну, який є втіленням патріотизму, сили духу та відданості справі свого життя.
     У другій частині ювіляр приймав подарунки. А їх було багато. Перший заступник міністра культури і туризму України Владислав Корнієнко зачитав подяку від Президента України та Міністерства культури і туризму України, а Голова Львівської обласної державної адміністрації Микола Кміть від імені Президента України вручив Федору Стригуна Орден Ярослава Мудрого V ступеня. Митрополит Української Православної Церкви Владика Августин нагородив Федора Стригуна Орденом князя Володимира ІІ ступеня та подарував старовинний образ святого Миколая Чудотворця. З подяками, відзнаками та привітаннями виступали Міський голова Андрій Садовий, голова Львівської обласної ради  Мирослав Сеник, ректор Національного університету «Львівська політехніка» Юрій Бобало, декан філологічного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка Ярослав Гарасим та інші високопосадовці.
     Приїхав привітати свого давнього друга та колегу по сцені й знімальному майданчику художній керівник Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка Богдан Ступка. Разом вони згадували свої молоді роки та спільні ролі. Дон Жуана, Ричарда ІІІ, Едгара та чимало інших визначних для обох митців ролей вони грали по черзі на сцені театру ім. М. Заньковецької. Своєрідна творча конкуренція триває й досі – нещодавно Федір Стригун виконав роль Тев'є-молочника, якого Богдан Ступка грає вже близько двадцяти років в театрі ім. І. Франка.
     Франківці вже стали відомими у театральному світі веселими та дотепними привітаннями. І цього разу вони відрізнялися винахідливістю. Показали цілу міні-виставу з піснями, танцями й театральними хохмами. На «розігрів» публіки вийшов заслужений артист України Назар Задніпровський вдаючи стан алкогольного сп’яніння, який, після жартівливого прологу покликав решту «хмільних» франківців. Вони пригадали Федору Миколайовичу всі можливі театральні «провини». І ту ж саму конкуренцію з Богданом Сильвестровичем, і задіювання в головних ролях своєї дружини Таїсії Литвиненко, і відсутність ремонту театру, на який Федір Миколайович міг заробити хіба що відзнявшись у новому московському блокбастері «Степан Бандера», але з розчаруванням повідомили, що ювіляр відмовився від ролі через фразу в кінці фільму «Вперед за Великую Русь!» (цей вислів ставили в докір Богданові Ступці у фільмі «Тарас Бульба»). 
     Вітав Федора Стригуна й Національний театр Російської драми ім. Лесі Українки в особі Генерального директора та Художнього керівника Михайла Резниковича, Директор Богдан Береза від Волинського академічного музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка, Директор Микола Гнатенко від Львiвського українського музично-драматичного театру iм. Ю. Дрогобича, Львівський національний академічний театр опери та балету ім С. Крушельницької на чолі з Тадієм Едером, сестри Тельнюк та інші митці України.
Завершив вечір сам ювіляр зі словами подяки рідним вербам, ясеням, річці, селу, театральному інститутові, театрові, дружині… і, згадуючи ці клаптики свого яскравого життя, визнав себе щасливою людиною.
     А вже 5, 6, 15, 20, 25 листопада відбудуться прем’єрні покази вистави «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’яненка, режисером якої є Федір Стригун.