Творча зустріч з Е.-Е. Шміттом

Біографія Еріка-Еммануеля Шмітта

      Протягом останніх кількох років Ерік-Емануель Шмітт став одним з найбільш читаємих та відомих у світі авторів, що пишуть французькою мовою. 

     Письменник народився у 1960 р., навчався у Вищій нормальній школі (Педагогічний інститут), професор філософії, доктор наук. Спершу він отримав популярність в театрі, завдяки своїй п’єсі «Відвідувач», що базувалася на гіпотетичній зустрічі Фрейда та Бога, і яка стала класикою міжнародного театрального репертуару. Наступні твори письменника дуже швидко приносять йому неабиякий успіх: «Загадкові варіації», «Розпусник», «Готель двох світів», «Маленькі подружні злочини», MesEvangiles («Мої Євангелії»), LaTectoniquedessentiments («Тектоніка почуттів»), KikiVanBeethoven(«Кікі Ван Бетховен») та ін.

     Отримавши прихильність як глядачів, так і критики його п’єси були нагороджені чисельними преміями Мольєра та Гран-Прі Французької академії в царині театральної творчості. Книги Шмітта перекладені 43 мовами, а вистави не сходять зі сцени у 50 країнах світу. 

    Його «Цикл невидимого» - п’ять оповідань про дитинство та духовність - мав величезний успіх як на сцені, так і в книгарнях: «Міларепа», «Пан Ібрагім та квіти Корану», «Оскар і рожева пані», «Дитя Ноя», «Борець сумо, який ніяк не міг потовстіти» та LesdixenfantsquemadameMingn'ajamaiseus («Десять дітей, яких мадам Мінг ніколи не мала»). Творчість романіста, що розпочалася з «Секти егоїстів», поглинає більшу частину його енергії, особливо з написанням яскравого твору «Євангеліє від Пілата», проте у романі «Частина іншого» простежуються і темні сторони творчості.

     Згодом світ побачили «Коли я був витвором мистецтва», фантазійна та сучасна варіація на тему міфу про Фауста, а також автофікшн «Моє життя із Моцартом» - особисте та оригінальне листування з віденським композитором. Пізніше з’являється книга QuandjepensequeBeethovenestmortalorsquetantdecrétinsvivent («Коли я думаю, що Бетховен помер у тай час, як стільки кретинів продовжують жити»), яка була другим томом циклу LeBruitquipense («Шум, що мислить»). Одна за одною виходять друком дві збірки новел: «Одетата. Вісім історій про кохання», на яку автора надихнув його перший фільм, - вісім жіночих доль у пошуках щастя, і друга збірка «Мрійниця з Остенду» - гарна данина силі уяви.

    В «Уліссі з Багдаду» Шмітт змальовує авантюрну епоху наших часів та ставить перед собою запитання стосовно призначення людини. Його третя збірка новел «Концерт пам’яті янгола» представляє нам героїв, яким одного дня дароване спокутування. У 2010 році цей роман отримав престижну Ґонкурівську премію за новели.

    В своєму останньому романі, що вийшов друком на початку літературного сезону 2011 р., письменник змальовує три долі, три унікальні пригоди, три жінки - дуже близьких і дуже схожих одна на одну у своєму відчутті відмінності та бажанні втекти від істинного образу самих себе, який є віддзеркаленням їхньої епохи. Все віддаляє їх від того, що суспільство, їхнє оточення, чоловіки вирішили за них. 

    Натхнений міжнародним успіхом свого першого фільму «Одетта Тульмонд», він переробляє для кіно оповідання «Оскар і рожева пані» і знімає фільм за його мотивами (2009 р.).

    Закоханий у музику, Ерік-Емануель Шмітт переклав на французьку «Весілля Фігаро» та «Дон Жуан».

   Він цікавиться усім, що його оточує, перебуває в постійному пошуку нового і радує нас образами, що віддзеркалюють життя. Письменник живе в Брюсселі, і всі його твори французькою мовою виходять у видавництві AlbinMichel.

Чисельні нагороди письменника

 Хоча Ерік-Еммануель Шмітт тримається осторонь літературного та політичного середовища, він отримав чисельні премії та почесні відзнаки.·

2012, Іспанія, Премія OladeOroза повнометражний фільм «Оскар та рожева пані»

2010, Франція, Ґонкурівська премія в категорії «Новели» за новелу «Концерт пам’яті янгола»

· 2010, Росія, Читацька премія Санкт-Петербурга за весь творчий доробок.

· 2009 Італія, Премія ScrivereperAmoreза збірку оповідань «Мрійниця з Остенду»

· 2009 Франція, Премія GrandsEspacesза роман «Улісс з Багдаду»

· 2006 Бельгія, GrandPrixEtrangerприсуджена ScriptoresChristianiза оповідання «Міларепа»,«Оскар та рожева пані», «Дитя Ноя», «Пан Ібрагім та квіти Корану» та п’єсу «Відвідувач»

· 2005 Франція, Премія Rotaryза повість «Дитя Ноя»

· 2005 Франція, Мольєр, в номінації «Кращій автор», за роман «Євангеліє від Пілата»

· 2005 Швейцарія, ПреміяChronosзаповість «Оскар та рожева пані»

· 2004 Німеччина, Берлин, Премія DieQuadriga, «за гуманність та мудрість, за мудрість сміху»

· 2004 Німеччина, DeutscherB?cherpreis (Німецька книжкова премія) за оповідання «Пан Ібрагім та квіти Корану»

· 2004 Франція, часопис Lireпроводить опитування французьких читачів для визначення «книги, яка змінила їхнє життя»: повість «Оскар та рожева пані» був цитований нарівні з Біблією, «Трьома мушкетерами», та «Маленьким принцом», що є надзвичайною подією для живого автора

· 2004 Франція, ПреміяChronosзаповість «Оскар та рожева пані»

· 2004 Франція, Премія Жана Бернара Медичної академії за повість «Оскар та рожева пані»

· 2004 Франція, Ліон, Премія Sélyre

· 2004 Франція, Премія читачів Товариства письменників і книги міста Ліон та регіону Рон-Альп

· 2001 Франція, Гран-Прі Французької академії за досягнення в театрі за весь творчій доробок

· 2000 або 2001, Франція, отримує Орден Мистецтв і Літератури

· 2000 Франція, Гран-Прі читачок Elleза роман «Євангеліє від Пілата»

· 2000 Франція, Париж, Премія Мольєра в семи номінаціях за п’єсу «Готель двох світів»

· 1998 Франція, Париж, Премія Академії Бальзака та Премія Мольєра у двох номінаціях за п’єсу «Фредерік або Бульвар злочинів»

· 1997 Франція, Париж, Премія Мольєра у шести номінаціях за п’єсу «Розпусник»

· 1997 Німеччина, Кельн, Премія Міського театру за п’єсу «Розпусник»

· 1996 Франція, Париж, Премія Мольєра у двох номінаціях за п’єсу «Загадкові варіації»

· 1994/95 Франція, Премія за дебютний роман за роман «Секта егоїстів»

· 1993 Франція, Париж, три Премії Мольєра за п’єсу «Відвідувач»у номінаціях: «Театральне відкриття», «Кращий автор» та «Краща постановка» приватного театру.

Олеся Галканова
Перс-служба театру