"Небелиці про Івана" Львівський Національний академічний драматичний театр ім. М. Заньковецької

     Такий театральний вечір - мабуть, найкраще вшанування пам’яті Миколайчука на його 70-ліття.

“Небилиці про Івана” - кіносценарій, написаний Іваном Миколайчуком:

1983 - Миколайчук створив сценарій картини «Небилиці про Івана», 1984-го готувався до роботи над фільмом за цим сценарієм, але постановку «Небилиць…» дозволили лише восени 1986 року. Проте через важку хворобу автор розпочати зйомки так і не зміг. Фільм зняв 1989 року (уже по смерті Миколайчука) Борис Івченко (кіно можназавантажити і подивитися).

    “Небилиці про Івана” - не такі вже й небилиці: як і тоді, у часи першої світової, кривда замість правди, люди незрячі, а життя сповнене несподіванок.

   Сам Іван - український супергерой; мандрує світом, допомагає людям (рятує від незрячості, зайвих грошей, бідності й навіть від самотності), ніколи не зупиняється - бо шукає свою долю, і не зупиниться доки “кривда замість правди”; а ще - він філософ, авантюрист, і навіть пророк. ПростИй, але не прОстий, справедливий - але справедливість ця його власна, особлива. Перелюб, наприклад, із попадею - святе діло, вкрасти у попа величезного годинника - також, виправдати на суді невдаху-крадія - і це чудово; та й звести в могилу 100-літню бабу щоб її майно, нарешті, дітям-онукам дісталося - без проблем.
    Тобто держава з її законами, церква зі своїми - абсолютно не авторитет; він, Іван, народжений Народом - у якого своя правда і своя справедливість.

    Тема чоловіків і жінок; тема релігії, церкви і Бога; тема бідності й багатства; тема конфлікту поколінь, життя і смерті, війська та війни, влади у цілому, суду і справедливості… - ця казка зовсім не дитяча, і зовсім не поверхнево-весела. Це глибокий філософський погляд на “сьогодення” - яке завжди буде таким самим “сьогоденням”.
Тож Іван, мабуть, навіки приречений мандрувати світом.

   Сама вистава (інформація про виставу на сайті театру імені Заньковецької) - гарно поставленаекранізація “театризація” оригінального сценарію; чудові костюми, гарні пісні, характерні образи, музИки, окремі елементи декорацій (як, наприклад, коза на колесах); усе гарно й гармонійно (кілька слів про виставу від Високого замку).
    Зрештою, режисер - Вадим Сікорський, а театр - імені Заньковецької; це вже певний знак якості.

http://bukovynaonline.com/nebylyci-pro-ivana/