Півстоліття вірності одній сцені

     Богдан Козак, актор Національного драматичного театру ім. М. Заньковецької, народний артист України, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка, відсвяткував ювілей. 27 листопада йому стукнуло 70 років, а 28-го у рідному театрі актора зібралися його колеги, друзі, шанувальники, щоб привітати ювіляра.

      Для свого бенефісу Богдан Козак обрав виставу «Загадкові варіації» за твором французького драматурга Еріка-Емануеля Шмітта, яку зрежисирував Вадим Сікорський. Вона ось уже одинадцять років йде на камерній сцені театру ім. М. Заньковецької. Та заради визначної дати Богдан Козак, який грає у виставі Абеля Знорко, та Олег Стефан, актор Львівського академічного театру ім. Леся Курбаса, який грає Еріка Ларсена, вперше перенесли «Загадкові варіації» на велику сцену. «Це виняткова вистава, – зазначив у розмові з кореспондентом «ВЗ» Богдан Козак. – У ній не йдеться про політику, про якісь соціальні зрушення. А йдеться про людину, її внутрішній світ, про прив’язаність до жінки, до чуття... Про те, як любов до жінки допомагає творчості або руйнує її, і яку роль може відіграти у житті людини, необов’язково митця. Штітт, учень філософа Левінаса, блискуче написав про те, що людина може пізнати себе лише при зустрічі з іншою людиною, у розмові з нею, про те, як і які думки народжуються у співбесіді...».

      «Загадкові варіації» стали не єдиним подарунком шанувальникам актора. До його ювілею вийшла ще й книжка «Богдан Козак. Заньківчанин...», колективна праця театру ім. М. Заньковецької і кафедри театрознавства та акторської майстерності ЛНУ ім. І. Франка. У цій книзі її автори знайшли вигідний компроміс між ілюстративною та текстовою частинами. Максимально наситили її фотографіями Богдана Козака, починаючи ще тих вистав, у яких він грав у студентські роки, і до сьогодні. Надруковані у книжці і окремі публікації про актора та інтерв’ю з ним. На презентації книжки художній керівник театру ім. М. Заньковецької Федір Стригун зазначив: «Феномен Богдана Козака полягає у тому, що він за все своє життя грав лише у одному театрі – театрі ім. М. Заньковецької. Наступного року виповниться 50 років, як він актор, і, попри те, що його неодноразово запрошували в інші театри, у тому числі і столичні, він не піддався спокусі і залишився вірним нашому театру. Ця стабільність поглядів, вірність своїй роботі, своєму місту і в той же час постійне самовдосконалення, тяга до навчання і робить особу Богдана Козака винятковою».

     Ювілей, ще й такий визначний, як 70 років, – час не лише дарувати подарунки, а й отримувати їх. На урочистій частині, що відбулася після «Загадкових варіацій», Богдана Козака посадовили на символічний трон на сцені та почали частувати привітаннями і дарунками. Президент Віктор Янукович написав актору вітального листа та присвоїв йому орден «за заслуги» I-го ступеня. Міністр культури і туризму України Михайло Кулиняк обмежився телеграмою. Представники міста і області, Андрій Садовий та Василь Горбаль, привітали ювіляра особисто. Не залишили Богдана Козака без привітань і ректори львівських та київських мистецьких вузів та його колеги актори як і з рідного театру ім. М Заньковецької, так і з національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка, й Івано-Франківського обласного академічного музично-драматичного театру, який зараз очолює учень Богдана Козака Ростислав Держипільський... А колега і друг Богдана Козака актор Богдан Ступка навіть жартома «вибовкав» у рамках привітання кілька секретів ювіляра, мовляв, той страшенно боїться лоскоток. Щоправда, перевіряти, чи це правда, на сцені ніхто не став...