Адреса театру

79008, м. Львів, вул. Лесі Українки,1

Камерна сцена

м. Львів, пр. Свободи, 26

Телефони

+38 (032) 235-55-83  (каса)

+38 (032) 235-67-62  (адміністрація)

Бояриня Фото з вистави - Бояриня

Мати Степанова - з. а. України І. Швайківська, Оксана - М. Шумейко

Головна Новини Статті Посланіє...Богдана Козака

Посланіє...Богдана Козака

05.02.2010

«Посланіє… Богдана Козака».  

      Богдан Козак, актор Національного театру ім. М. Заньковецької – людина, що завжди у пошуку, яка, досягнувши багато, не зупиняється, а йде вперед.  Про це свідчать події та люди, що постійного вливаються у його життя. Не виключенням став і початок цього року, адже 3 лютого у столиці нашої держави Богдан Козак презентував поетично-музичну композицію за творами Т. Г. Шевченка «Посланіє…» у рамках представлення його до Національної премії України імені Тараса Шевченка. У зимовий вечір Колонний зал Національної філармонії України поринув у світ цього неймовірного актора. Він читав серцем і слова близьких та відомих поетичних рядків відкривали нові обрії та набували незвичних значень. Подія викликала широкий резонанс і зібрала під одним дахом: політиків та митців, поціновувачів театру, а також тих у кого ностальгія по далекому і засніженому Львові.

     Вперше я побачила Богдана Козака на Камерній сцені театру ім. М. Заньковецької у виставі «Загадкові варіації» Е. Е. Шмітта і, відверто кажучи, була у легкому шоку, адже не сподівалася протягом усієї вистави переживати і ловити кожне слово героїв. Так почалося моє знайомство з цією людиною, актором, що поєднав у собі безліч облич, не втративши себе самого. Пізніше я відкрила його як педагога та керівника, людину, яка творить не тільки ілюзорний світ на сцені, а й події у житті кожного з ким зустрічається. Він здатний впливати на людей і формувати їх; такий собі чаклун, мудрець, який знає, що для тебе буде найкраще. Коли Богдан Козак пропонує тобі зробити крок – він бачить куди тебе приведе дорога.

     «Богдан Козак - це частина життя, яка сама по собі зрозуміла для мене, без неї я не уявляю Львова. Ми робили усе разом, вчилися разом, грали разом – були, таким собі, одним цілим. Я знаю, що є Богдан у Львові, він ніколи не зупиняється, завжди у інтелектуальному та емоційному русі», - н. а. України Лариса Кадирова актриса Національного театру ім. І. Франка.

     «Він – мудрий, талановитий та неординарний. При спілкуванні з ним виникає бажання слухати та відчуття потужної харизми майстра, яка проявляється у всіх сферах його життя та творчості», - Віра Доленко автор і ведуча програми «За лаштунками» Національної радіокомпанії України.

     «Блаженний муж на лукаву не вступає раду…», - лунало зі сцени залитої містичним світлом і в душі прокидалися образи Січі та Батурина, Богдана та Мазепи; здалека линули звуки ірмосу, які змішуючись з голосом, що віщав правду крізь біль та силу людського духу, пронизували наскрізь серця глядачів. Незворушні та прикуті до своїх місць, всі спостерігали за містерією, шаманством, яке творив актор на сцені, заповнюючи собою весь простір, не залишаючи шпаринки крізь яку міг прошмигнути буденний київський вечір.

     Нове бачення та нове прочитання… Пізніше, коли журналісти прийшли до гримерки пролунало запитання, - «Яким ви бачите Шевченка, пане Богдане?», і всі почули несподівану відповідь від іншого Богдана (Ступки): «Що ви таке питаєте…Невже ви не бачите, що це його Шевченко? Невже ви не чули, що це його слова? (мовчання) тоді, що ви робили останню годину?..» Цим коротким, але влучним текстом було сказано все і одразу. Інтерпретація завжди залежить від того, хто його читає. Лише особисте, емоції та почуття впливають на звучання тексту, те що болить чи те, що викликає радість, захоплення, зрештою – любов. Богдан Козак живе Шевченком не так як інші, адже його Кобзар – не тільки революціонер та пророк, він поет та романтик – співочий і барвистий, як наша Україна.

     «У нас є дуже багато роботи, щоб люди зрозуміли, що Шевченко нам казав. Ми дивуємося з того, адже усе, про що він писав дуже часто накладається на події нашої держави кожних  двадцять років. Я дуже прошу вас, Богдане, щоб ви виступали і надалі, особливо перед дітьми і змінювали їх світогляд. Щоб наші діти краще зрозуміли що таке Україна. Дуже дякую Вам за те, що ви прославляєте Тараса Шевченка, нашу історію, нашу мову. Дякую за те, що Ви є», - Катерина Ющенко.

Олеся Галканова
Керівник бюро (прес-служба) 
НАУД театр ім. М. Заньковецької

2009-2024 ТЕАТР імені Марії Заньковецької
ЗАПРОШУЄМО ДО СПІВПРАЦІ!
Сайт створено в
REKLAMA.LVIV.UA