Давня мелодія

     Василь Стефаник. Промовляючи ці слова,  ми наперед знаємо чого очікувати, бо автор новел самобутній і не потребує зайвої реклами. Не писатиму про те, що відбуватиметься на сцені, адже це слід побачити самому, тому що мова Стефаника унікальна і особлива. Не переповідатиму складних сюжетних ліній та простоти слова, яке близьке кожному.

    2Давня мелодія" - це посвята усім, хто любить та цінує прозу початку ХХ століття. Василь Семенович писав  про душі, тому завершу рядками не менш відомого митця, сучасника новеліста Івана Франка: "Та хіба ж Стефаник малює саму нужду селянську? .. Ні, ті трагедії й драми, які малює Стефаник , мають не багато спільного з економічною нуждою; се трагедії душі, конфлікти та драми, що можуть mutatis mutandis повторитися в душі кожного чоловіка, і власне в тім лежить їх велика суґестивна сила, їх потрясаючий вплив на душу читача".