Адреса театру

79008, м. Львів, вул. Лесі Українки,1

Камерна сцена

м. Львів, пр. Свободи, 26

Телефони

+38 (032) 235-55-83  (каса)

+38 (032) 235-67-62  (адміністрація)

Або-Або Фото з вистави - Або-Або

Завгосп – І. Гаврилів, Ніна – М. Солук

Головна Новини Інтерв`ю Врятувати скарб графа Скарбека

Врятувати скарб графа Скарбека

03.09.2011

     Андрій Мацяк, генеральний директор театру ім. М. Заньковецької, про те, чому зараз не ремонтуватимуть фасад театру, відселення людей, солодкі обіцянки та потребу залучення інвестора
     На капітальну реконструкцію унікальної перлини архітектури Національного академічного українського драматичного театру ім. М. Заньковецької, за попередніми підрахунками експертів, потрібно щонайменше півмільярда гривень та кілька років. Звісно, сума фантастична, але скарб графа Станіслава Скарбека (головний інвестор проекту будівництва театру – “Пошта”) того вартий, аби врятувати його для нащадків! Попри багаторічні гучні обіцянки щодо фінансування ремонтних робіт, результату й досі жодного. 
     На цьому фоні ще в середині 1990-х років держава розробила й успішно втілила схожу концепцію щодо реставрації Одеського оперного театру. 
Нині театральна гордість Львова вже не є гостро аварійною, але ззовні будівля виглядає вкрай непривабливо через обдертий фасад. Гендиректор театру ім. М. Заньковецької Андрій Мацяк не втомлюється повторювати: він проти того, щоби спершу облаштовувати “обличчя”! “Добрий господар спочатку облаштовує фундамент та дах, тобто робить основні речі”, – акцентує Андрій Мацяк, який сьогодні є гостем “Пошти”. 

“Немає сучасних Скарбеків”

    – Головним інвестором проекту будівництва театру став підприємець-меценат граф Станіслав Скарбек. Тоді він вкладав у будівництво досить великі суми, закладав під позику власні маєтки і не помилився. Пане Андрію, чому тепер, на Вашу думку, ніхто не горить бажанням фінансувати ремонтно-реставраційні роботи в театрі?
    – Ситуація, яку маємо, є загальним станом суспільства, що деградує! В Україні нині не будують нові поліклініки, лікарні, садочки та бібліотеки. Чи за роки незалежності в Україні збудували бодай один новий театр, філармонію чи потужний концертний зал? Ні! Натомість є гроші на будівництво супермаркетів та розважальних нічних клубів. Чому? Бо це приносить швидкі прибутки. Також модно вкладати гроші у футбол і аж ніяк, на жаль, не у театр… Однозначно, що нині не знайдеться такої людини, як граф Станіслав Скарбек. Звісно, ми можемо трохи назбирати грошей, але певен – перше слово щодо фінансування робіт має сказати держава. Тоді зрушиться суспільство, поляки, австрійці, тоді зможемо розмовляти з різними фондами. Загалом той стан театру, який зараз бачимо, це бездіяльність влади усіх часів без винятку.

Спочатку першочергові роботи     – Скажіть, будь ласка, коли востаннє у театрі проводили комплексні ремонтні роботи?      
     – Із 1942 р. велику реконструкцію театру розпочали німці, плануючи перетворити його на заклад лише для себе. Відтоді комплексної реконструкції будівлі театру так і не проводили… У 2005 – 2006 рр. будівельники підсилили фундамент споруди, полатали дах та ліквідували аварійність сходової клітки. Крім того, за ці десятиліття робили ремонти певних елементів споруди. Нам постійно закидають, чому не можна привести до ладу фасад театру? Так, будівля у жахливому стані, комунікації потребують ремонтів. З іншого боку, справжній господар ніколи не починає ремонтні роботи з фасаду. Це роблять насамкінець. Основні та першочергові роботи – фундамент та дах.

ImageImage

ImageImage



Солодкі обіцянки
    – Неодноразово з уст високопосадовців лунали солодкі обіцянки про бодай часткове фінансування робіт. То чи виділяли для театру, який є у підпорядкуванні Міністерства культури та туризму України, з державного бюджету якісь суми і коли? 
     – Генеральним директором театру ім. М. Заньковецької працюю вже 16 років. За цей час підготував документи не на одне розпорядження Кабінету Міністрів, були тисячі (!) звернень до різних інстанцій. Були доручення президента Віктора Ющенка, розпорядження кількох прем’єр-міністрів… Отож, до 2009 р. ми отримували 1,5-2 млн грн щороку, і це давало нам можливість призупинити руйнівні процеси. Тим часом за останні півтора року держава не дала театрові жодної копійки на будь-які роботи! І це при тому, що ми заборгували нашим проектантам уже майже 2 млн грн. 
      Ані за гроші міста, ані Львівської області, ані субвенцій з держбюджету не вдасться довести будівлю театру до ладу. Конче потрібна окрема довготермінова спеціальна державна програма для ремонту та реставрації будівлі впродовж наступних  кількох років.
     Ще один специфічний момент ремонтно-реставраційних робіт – мусить бути абсолютний спокій в економіці та політиці! Театр не має права бути розмінною монетою. Питання театру ім. М. Заньковецької активно виникає під час виборчої кампанії – коли треба провести зустрічі й пообіцяти, що ми будемо ремонтувати театр. Згодом те, що обіцяли, звісно, забувають… 
     У нашому театрі побували всі президенти України. Усі шукали допомоги у цих стінах. Увесь політичний бомонд демократичного спрямування побував тут, але маємо відписки і більше нічого… 
     – Львівщину у парламенті представляють кілька депутатів. Прошу сказати, чи вони лобіювали питання реконструкції театру? Чи, скажімо, самі зверталися до вас із запитанням, яка допомога потрібна?
    – Навпаки – це ми неодноразово зверталися до них. Апелювали з нашою проблемою не лише до львівських народних обранців. Але допомоги жодної так і не отримали.… Все якісь банальні відписки... 
Відселити 43 квартири 
    – Як відомо, проблеми реконструкції театру зводяться не лише до грошей. Почати роботи можна буде лише після відселення усіх мешканців, які живуть у будівлі театру. Як зараз виглядає ситуація з цим питання? Чи щось нарешті зрушилося з місця? 
     – О, це одна з нага­ль­них проблем! Задля проведення ремонтно-реставраційних робіт із театру потрібно відселити мешканців. Були й відповідні розпорядження Кабміну, де передбачали кошти на відселення, але віз і нині там… Зазначу, що й досі у Львові не всі знають, що театр ім. М. Зань­ковецької забезпечений площами лише на 49% від потреби. Скажімо, розмовляючи з керівниками різних відомств у Львові чи головами  депутатських комісій міськради, зрозумів, що  вони навіть не знають, що у всій споруді театр займає лише 49% площі, а 51% – це міська комунальна власність, себто приватизовані помешкання, які до нас відношення не мають! Так, нам бракує приміщень. Зокрема, у наших гримувальних замість чотирьох акторів є сім-вісім осіб… 
     Нас цікавить відселення мешканців із 43 квартир (мова про 3-4 поверхи). Це ті помешкання, які перебувають у зоні театру. Відповідно, потрібно гроші на придбання житла. Цих коштів (а це мільйони) наразі немає. Будемо зустрічатися з депутатами міськради, яким хочемо запропонувати певні механізми. Звісно, тут потрібна воля мера Львова та депутатського корпусу, щоб виділити земельну ділянку на будівництво будинку, куди б можна було відселити мешканців.

  Про можливого інвестора та поміч Богдана Ступки
 – На Вашу думку, іноземний інвестор міг би допомогти з реконструкцією чи ні? Чи взагалі розглядали це питання?
     – Так, міг би допомогти. Звісно, спочатку треба створити необхідні умови, щоб показати іноземному інвесторові, що держава зробила перший крок. Спочатку треба виконати проектні роботи, пройти експертизу, відселити  мешканців. Особисто я наразі з якимось певним інвестором не спілкувався, але розмовляв з депутатами з Франції та Австрії, які готові були б долучитися до процесу, зокрема вийти на Євросоюз. У справі реконструкції театру не можливо обійтися без іноземних фахівців, зокрема, з Польщі, Німеччини, Австрії та Франції. Їхні спеціалісти обізнані з передовими новітніми технологіями, які можуть нам конче знадобитися.
  – Скажіть, будь ласка, чим саме міг би допомогти театру ім. Заньковецької знаний його виходець – народний артист України Богдан Ступка? 
    – Богдан Сильвестрович є головою наглядової ради театру ім. Заньковецької. Він готовий піти зі мною та Федором Стригуном до будь-кого та будь-куди у владних кабінетах. З іншого боку, тут є конфлікт інтересів, бо знаю, що йому треба спочатку добудувати камерну сцену Київського національного академічного драматичного театру ім. І. Франка, де він є художнім керівником. 

 ImageImage

ImageImageImage

ДО ТЕМИ:  
*** Нині в театрі працює майже три сотні осіб. “Від нас йшли люди наприкінці 90-х років, коли не платили зар­плату. Зараз, навпаки, просяться до театру. Передусім тому, що у нас хороший великий колектив, у театрі добрі зарплати, які, до речі, вчасно виплачуємо, що також важливо, – розповідає Андрій Мацяк. *** – Наш колектив працює радше всупереч обставин, ніж завдяки! Це парадоксально, але факт: чим нам було гірше, тим більше вистав ставили та готували прем’єр, їздили в райони та області. Від усіх негараздів та усіх ситуацій ми завжди втікали в роботу”. 
 ***     Перший та другий поверхи будівлі з боку просп. Свободи, 26, займає приміщення театру ім. М. Заньковецької. На третьому та четвертому поверхах є житлові квартири. З боку вул. Театральної є квартири, офіси, магазини, перукарні та бари. 
***     1 вересня під час зустрічі президента України з губернатором Львівщини  торкнулися питання реконструкції Національного академічного українського драматичного театру ім. Марії Заньковецької. Очільник області Михайло Цимбалюк повідомив президента, що найближчим часом він проведе нараду із керівництвом театру, на якій будуть розглянуті та узгоджені певні пропозиції щодо відновлення театру.

Ірина Цицак
"Львівська Пошта" від 03.09.2011 №97 (1129)

2009-2018 ТЕАТР імені Марії Заньковецької
ЗАПРОШУЄМО ДО СПІВПРАЦІ!
Сайт створено в
REKLAMA.LVIV.UA