Головна Театр Історія театру Театр у незалежній Україні. 1991-2009

Театр у незалежній Україні. 1991-2009

Становлення, чи правдивіше відновлення незалежності Української держави, що прийшло в 1991 році, відбулося вибухово. Ейфорія та розгубленість ішли поруч. Хвиля піднесення національної культури вимагала не лише нових нетрадиційних виразів, але і адекватної реакції публіки.

В цей непростий, перехідний період керівництво театру ім.М.Заньковецької вибрало можливо одне з найкращих рішень. Воно відкрило свої серця і двері для різних груп та об'єднаннь, розгорнуло широкоформатну панораму формовиражень (вечори, лекції, акції), дозволило найрадикальніші експерименти, в яких реальним критиком мав стати народ, а не функціонери від мистецтва.

Не вдаючись в деталі зауважимо, що театр попри зрозуміло професійно-фахову роботу став трибуною громадської думки, рупором нових ідей і заяв.

Вистави останнього десятиліття підняли творчий і мистецький рівень заньківчан: "Гайдамаки" за Т. Шевченком, "Безталанна" І.Карпенка-Карого, "Маруся Чурай" Л.Костенко, "Павло Полуботок" К.Буревія, "Ой, радуйся, земле..." (вертеп), "Народний Малахій" М.Куліша, "Ісус, Син Бога Живого" В.Босовича, "Ромео і Джульєтта" та "Гамлет" В.Шекспіра, "Шаріка" і "Гуцулка Ксеня" Я.Барнича, "Наталка-Полтавка" І.Котляревського, "Дядя Ваня" А.Чехова, "Ідіот" Ф.Достоєвського, трилогія "Мазепа" Б.Лепкого (інсценізація Б.Антківа), "Андрей" В.Герасимчука, "Пролітаючи над гніздом зозулі" Д.Васермана, "У неділю рано зілля копала" О.Кобилянської, "Коханий нелюб" Я.Стельмаха, "Неаполь - місто попелюшок" Н.Ковалик, "Мадам Боварі" Г.Флобера, "Криваве весілля" Г.Лорки, "УБН" Г.Тельнюк.

Неоднозначна реакція критики і публіки на ці речі є яскравим виявом демократії і свободи, що панує в творчих майстернях львівської Мельпомени.

Хвиля піднесення приводить до театру таких акторів, як Я.Мука, С.Глова, Р.Біль, Н.Лань, І.Швайківська, Т.Жирко, О.Гарда, І.Гаврилів, Р.Мервінський, О.Кузьменко, М.Максименко, В.Щербань, Л.Остринська, О.Самолюк, Н.Лісова, О.Огородник, О.Сікиринський, Я.Кіргач, Н.Шепетюк.

За минулі роки розширився гастрольний діапазон театру: Великобританія, Канада, США, Польща, Словаччина.

В січні 2002 року уряд України надав заньківчанам статус Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької. Це сприяло творчому росту театру, активному мистецькому життю цього неповторного театрального колективу. Створення при Львівському Національному університеті імені Івана Франка факультету культури і мистецтв який очолив заньківчанин народний артист України академік Богдан Козак, сприяло приходу до театру цікавої творчої молоді, яка вже під час навчання сповідує істинно заньківчанські творчі принципи. Мирослава Солук, Мар’яна Кучма, Наталя Боймук, Юрій Хвостенко, Богдан Ревкевич, Андрій Сніцрачук, Назар Московець, Світлана Мелеш, Андрій Войтюк творять нове покоління за яким творче майбутнє театру.

Народження театру. 1917-1921

Театр у мандрах. 1922-1930

Запорізький період. Військові лихоліття. 1931-1944

Львівський період. 1945-1990

Театр у незалежній Україні. 1991-2009