Події

Ерік-Еммануель Шмітт гостював у Заньківчан!

05.04.2013

У Національному театрі ім. М. Заньковецької розквітля Французька весна!

04.04.2013

     4 квітня до Заньківчан завітала 10-та ювілейна Французька весна. На відміну від попередніх років цогоріч глядач зміг побачити не пластичну постановку, а ігровий театр сконцентрований на слові. Львів'яни мали змогу першими подбачити виставу Театральної компанії Розо "Амнезія або маленькі подружні злочини" відомого сучасного французького драматурга Е.-Е. Шмітта.
     Урочистості з нагоди свята відкривали Генеральний директор театру Андрій Мацяк  та директор Французького альянсу у Львові Жером Уанепен.
 

У Заньківчан - прем'єра!

30.03.2013

Фотозвіт відкриття експозиції присвяченої Національному театрові ім. М. Заньковецької у Музеї етнографії та художнього промислу

28.03.2013

     Виставку видкривали Художній керівник театру, Лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, н. а. України Федір Стригун, Генеральний директор театру з. д. м. України Андрій Мацяк, Директор Музею етнографії та художнього промислу Роман Чмелик.

Олеся Галканова
Прес-служба

Новини Міжнародного дня театру!

27.03.2013

До Міжнародного дня театру!

23.03.2013

Офіційний прес-реліз

З нагоди Міжнародного Дня Театру

Виставка

 27 березня - 7 квітня

«Театр – це ми… Ми – це театр…»

«Театр для мене – це священний храм…Саме тут людина залишається на одинці з собою. Театрові притаманна неймовірна здатність, а саме: відкривати людині людину через сміх, через сльози , через усі емоційні прояви. Найголовніше це те, що мистецтво, дає змогу розвиватися, рости, вдосконалюватися і відкривати нові грані самих себе»

Художній керівник театру,

народний артист України

Лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка

Федір СТРИГУН

      Історія святкування цього прекрасного дня почалася більш ніж пів століття тому, а саме: з 1961 року, коли вперше у всьому світі працівники театру почали урочисті святкування з нагоди свого професійного свята – Дня Театру. Перше міжнародне послання на честь цього дня було написано у 1962 році французьким письменником і художником Жаном Кокто.

    На цей день припадають всі можливі урочисті заходи в «царині театру». Звичайно ж і ми, львів?яни, не втрачаємо нагоди відчути гордість за наші досягнення у театральній галузі мистецтва. З нагоди Міжнародного Дня Театру Національний театр ім. Марії Заньковецької запрошує на виставку, яка відбудеться 27 березня 2013 року. Місце розташування виставкової експозиції у приміщенні Музею етнографії та художнього промислу міста Львова (пр. Свободи 15). Простора зала стане найкращою домівкою для Першої театральної виставки в історії Львова.

    Чому б не показати Львову та всій Україні, що ж ми задумали? Відвідувачі експозиції матимуть можливість побачити Національний театр ім. М. Заньковецької з несподіваного боку.  Дивлячись на виставкові експонати ви відчуєте трепет душі від емоційного заряду, адже театр буде довкола вас. Цією виставкою ми ніби дозволимо відвідувачам зазирнути за таємничу завісу театрального життя.

      27 березня – це не просто професійне свято майстрів сцени, це наше свято – свято мільйонів віддано закоханих глядачів. Тому запрошуємо Вас у чарівну, веселу та незабутню історичну мандрівку!

       Повірте у нас є чим вас здивувати!

Прес-служба

Національного театру ім. Марії Заньковецької

Французька весна у Львові!.. "Маленькі подружні злочини" Е.-Е. Шмітт (Франція)

18.03.2013

      3.04.2013   о    18:00

     Справжня перлина  
    Театр «Розо» з його зимовим садом уже понад тридцять років править за місце фестивалю, яке неможливо обминути. Тут завжди потурбуються про глядачів і запропонують їм прохолодні напої. Окрім цього, і це, звичайно, головне, вистави, що граються у цьому місці, завжди збирають повну залу.   
     П'єса Еріка-Еммануеля Шмітта, представлена Театральною Компанією «Розо» цього року, являє справжню перлину: відшліфований текст, в якому змішуються гумор і філософія, інтрига й театральні несподіванки. Ми потрапляємо на життєвий шлях сімейної пари, існування якої стає чимраз більш двозначним. Жиль втратив пам'ять, а його дружина Ліза розкриває потроху щоразу більш хвилюючі сторінки минулого. Гра Марі Брош і Манюеля Оленже подібна до тексту п'єси: дуже тонка, щедра й делікатна. Обоє грають з надзвичайною точністю й природністю. Вони проникають в глибину своїх персонажів, показуючи їх із дещо розмитими контурами, але кричуще правдивими. Постановка вирізняється тим, що вона наче невидима, все немовби йде саме собою, не виказуючи намірів режисера, і проте – але в цьому й полягає її найбільша принадливість – вона не підкреслена, а тонка, точна й майстерна. Цей твір викликає нестримну любов, і в кінці вистави глядачі аплодували без упину, аж доки Марі Брош, ще не відійшовши цілковито від ролі, попросила в публіки тиші, щоб висловити слова подяки і любові. Якщо й ходити на вистави на нинішньому фестивалі, то найперше слід піти саме на цю.

Жан-Мішель Готьє

Шаріка...

11.03.2013

       

Читаймо дещо цікаве:)

04.03.2013

До театру завітав Амурчик...

14.02.2013