Адреса театру

79008, м. Львів, вул. Лесі Українки,1

Камерна сцена

м. Львів, пр. Свободи, 26

Телефони

+38 (032) 235-55-83  (каса)

+38 (032) 235-67-62  (адміністрація)

Наталка-Полтавка Фото з вистави - Наталка-Полтавка

Наталка, українська дівчина - В. Бондар

Статті

«Полліанна» – три години веселощів на високій ноті

13.04.2010

«Полліанна» – три години веселощів на високій ноті

     Майстер-клас на тему «Як навчитися радіти у будь-якій ситуації» провели актори Національного академічного драматичного театру ім. М. Заньковецької.
      Взявши за відправну точку відому повість «Полліанна» американської письменниці Елеонор Портер, вони по-своєму розіграли на сцені історію життя дівчинки-сироти, якій вдалося перевернути з ніг на голову життя маленького містечка, навчивши його жителів любити життя і радіти. «Диригував» постановкою заньківчанської «Полліанни» молодий режисер Богдан Ревкевич, на рахунку якого, зокрема постановка вистави «Два дні... Дві ночі...».
 
Оксана Зьобро
"Високий Замок" 13.04.10

На «Капустяний Оскар» гості приїжджали на лімузині.

31.03.2010

На «Капустяний Оскар» гості приїжджали на лімузині.

    Міжнародний день театру для Національного академічного драматичного театру ім. М. Заньковецької – привід повеселитися та «покреативити». Керуючись девізом: «Хто ж тобі організує свято, якщо не ти сам?», заньківчани відсвяткували свій професійний день традиційним «Капустяним Оскаром». «Підсолодили» його ще й подарунком собі та своїм шанувальникам – «трамваєм імені Театру Заньковецької», який із зображеннями корифеїв та теперішніх зірок театру на боках курсуватиме містом маршрутом номер 1.
Оксана Зьобро
"Високий замок"
30.03.2010


Він прийшов. Він – це ...

23.03.2010

    Відразу мушу попередити всіх політично стурбованих читачів, що стаття не має жодного стосунку до Тимошенко, Януковича і взагалі до політики (принаймні безпосереднього). Йтиметься про останню прем’єру в Національному академічному театрі ім. М.Заньковецької «Він прийшов» за п’єсою англійського драматурга Джона Бойнтона Прістлі «Візит інспектора» або «Інспектор прийшов» («An Inspector Calls»).

      Буду немилосердним і одразу розкрию всю сюжетну інтригу: у респектабельну сім’ю Берлінгів одного прекрасного вечора заявляється інспектор Гул, повідомляє про самогубство такої собі Єви Сміт (котра тільки-но померла у важких муках дорогою до лікарні) і розпитавши родичів, виявляє, що кожен із членів родини певним чином спричинився до самогубства нещасної. Довівши почергово всіх до істерики, інспектор виголошує дидактичну тираду й зникає, а Берлінги, очунявши після шоку, з’ясовують, що ніяких інспекторів Гулів у місцевій поліції ніколи не працювало, ба, більше – ніяких самогубств у місті не було впродовж кількох останніх місяців. І от як тільки всіх хоч трохи попустило, лунає телефонний дзвінок: з поліції повідомляють про випадок самогубства дівчини, котрий стався щойно, і у зв’язку з яким до Берлінгів виїхав інспектор, щоб задати декілька запитань.

Тарас Федорчак
www.zaxid.net

"Він прийшов або Тікун Олам"

15.03.2010

     Він прийшов» - так називається прем’єра Львівського драматичного театру ім. М. Заньковецької за п’єсою Д. Б. Прістлі. Події відбуваються у Великій Британії. Родина успішного підприємця Артура Берлінга у вузькому родинному колі святкує заручини доньки Шейли та Джеральда Крофта – сина багатія шляхетського походження. Родинну ідилію порушує прихід таємничого незнайомця – інспектора Гуля, що розслідує обставини самогубства молодої жінки Єви Сміт. Виявляється, що кожен із присутніх родинного свята спричинився до смерті молодої особи.
блог  о. Олега  Гринька
15.03.2010

«Він прийшов» – містичний детектив із психологічною канвою

02.03.2010

«Він прийшов» – містичний детектив із психологічною канвою

       Заньківчани презентували першу прем’єру 2010 року
      Національний академічний драматичний театр ім. М. Заньковецької потішив глядачів першою цьогорічною прем’єрою – виставою “Він прийшов”. Три місяці два склади акторів на чолі з режисером Григорієм Шумейком працювали над драматургією Джона Бойнтона Прістлі, намагаючись перенести атмосферу промислово-буржуазної Англії початку XX ст. та перипетії соціальної драми, що відбувалася у той час, на заньківчанську сцену, і, врешті, презентували своє творіння.
Оксана Зьобро
"Високий Замок" від 02.03.2010

Посланіє...Богдана Козака

05.02.2010

Посланіє...Богдана Козака

 

      Богдан Козак, актор Національного театру ім. М. Заньковецької – людина, що завжди у пошуку, яка, досягнувши багато, не зупиняється, а йде вперед.  Про це свідчать події та люди, що постійного вливаються у його життя. Не виключенням став і початок цього року, адже 3 лютого у столиці нашої держави Богдан Козак презентував поетично-музичну композицію за творами Т. Г. Шевченка «Посланіє…» у рамках представлення його до Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Олеся Галканова
Керівник бюро (прес-служба) 
НАУД театр ім. М. Заньковецької

Втаємничення в Український міф Богдан Козак і «пластична» інтерпретація Шевченка

05.02.2010

Втаємничення в Український міф
Богдан Козак і «пластична» інтерпретація Шевченка

     Богдан Козак ризикнув. І на сцені Філармонії народний артист України втілив поетично-музичну композицію «Посланіє...» (режисер-постановник — Алла Бабенко). Відповідна позиція, представлена Міністерством культури і туризму України, з’явилася й у переліку претендентів на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2010 року.

Марія Томак
«День» №19, п'ятниця, 5 лютого 2010

Втаємничення в Український міф. (Богдан Козак і „пластична” інтерпретація Шевченка).

05.02.2010

     „Мабуть, складність Шевченка полягає, передусім, у занадто спрощеному його сприйнятті. Тому кожен наш сучасник, який наважується звернутися до „Кобзаря”, аби додати до Шевченкіани ще один шар інтерпретації, великою мірою ризикує. Хоча актуальність цієї української поезії par excellence не заперечуватиме ніхто, а її принципова неситуативність – найнеспростовніша з усіх українських літературних і, мабуть, навіть національних теорем. Б. Козак ризикнув. І на сцені Національної філармонії народний артист України втілив поетично-музичну композицію „Посланіє...” (режисер-постановник А. Бабенко). Відповідна позиція, представлена Міністерством культури і туризму України, з’явилася й у переліку претендентів на здобуття Національної премії України ім. Т. Шевченка 2010 року. Шевченкове „Посланіє...” в інтерпретації Б. Козака – це моновистава, по суті, „монолог Шевченка” (так стверджує сам актор), годинний акт втаємничення в Український міф. На думку І. Гамкала, диригента Національної опери України, „Посланіє...” цікаве, передусім, трактуванням поезії Шевченка Б. Козаком: „Він представив нам власне трактування, що ґрунтується на його акторському темпераменті та майстерності. Ніби устами актора до нас із вами звертається сам Шевченко”. „Б. Козак – мудрий і пластичний, – вважає Л. Кадирова, актриса Національного драматичного театру ім. І. Франка. – Через точно вибудувану ним композицію проходить втілений пластично біль. Думка прокреслена просторовою лінією”. Тому „козаковій інтерпретації” аплодували стоячи...” 

"День" 05.02.2010
Томак М.

"Сватання на Гончарівці": мода на гарбузи

15.12.2009

     Батьки хочуть віддати дочку за багатого нелюба (хай він буде старим, некрасивим чи придуркуватим) - класичний сюжет в українській літературі й фольклорі. "Сватання на Гончарівці" Григорія Квітки-Основ'яненка серед них вирізняється: історія ця майже всуціль весела, з хепі-ендом, а крім того, український класик створив у п'єсі колоритний образ Стецька, чиє ім'я використовують як загальну назву. От і Федір Стригун, режисер вистави "Сватання на Гончарівці", прем'єра якої відбулася минулими вихідними на великій сцені театру імені Марії Заньковецької, напередодні так аргументував актуальність постановки: "Дуже багато в нас з'явилося Стецьків. У кожній сфері діяльності - свій Стецько".

Наталія Дудко
"Ратуша" 10.12.2009

Театр – це теж політика

10.12.2009

     Нещодавно Федір Миколайович Стригун, під час святкування свого бенефісу, зазначив, що 70 – це “золота” половина життя. Як би пафосно це не звучало, але життя актора, без перебільшення, – ціла театральна епоха. У його доробку – понад сотня сценічних образів і 16 кіноробіт. Як режисер він створив 30 вистав. Однак на цьому театральний корифей не зупиняється. Продовженням святкування ювілею стала постановка україн­ської класики – “Сватання на Гончарівці” Григорія Квітки-Основ’яненка.
Оксана Жила
"Львівська газета" 
10.12.2009 року, № 0 (1583)

2009-2024 ТЕАТР імені Марії Заньковецької
ЗАПРОШУЄМО ДО СПІВПРАЦІ!
Сайт створено в
REKLAMA.LVIV.UA