Театральний симпозіум

    “Зустріч національних театрів” (Spotkanie Tеatrуw Narodowych) – театральний симпозіум, який що два роки відбувається у Варшаві. Його ініціатором й організатором є Національний театр Польщі. На зустрічі презентують театральні традиції та стилі, які практикуються сьогодні. У рамках фестивалю також відбувається форум, під час якого керівники різних національних театрів обмінюються досвідом, обговорюють функції і завдання театральних установ. 

Щороку організатори запрошують все нових країн-учасників. Але взяти участь у театральній зустрічі можуть лише національні театри. Це є обов’язковою умовою заходу. Переважна більшість представників – керівники театрів, менеджери з міжнародної співпраці, художні директори. 

    Так, на цьогорічному симпозіумі, що тривав з 13 до 16 жовтня, Україна вперше презентувала свій театр. Зокрема, керівник прес-служби театру ім. М. Заньковецької Олеся Галканова була єдиною, хто представляв нашу країну та театр Заньковецької на міжнародній театральній арені.

   У Польщі велику увагу приділяли питанню спів­праці театрів із молодими драматургами. Адже у Європі такі проекти є дуже популярними. Не менш цікавим є і те, що театри працюють із режисерами на контрактних умовах. Стаціонарних драматургів у європейських театрах як таких немає. Тому вони укладають угоду з режисерами на одну виставу, і якщо результат задовольняє обидві сторони, то співпрацю продовжують, але знову на один спектакль. Система роботи таких театрів полягає у тому, що керівний склад – це люди, які стабільно працюють у театрі, а ще 20-25 постійних акторів. Решта – visitors actors – актори, яких запрошують на ролі. Обміни акторами є поширеними навіть на міжнародному рівні. 

    За словами Олесі Галканової, представники європейських країн були дуже раді, що Україна нарешті взяла участь у симпозіумі. “Я наводила дуже переконливі аргументи, щоб довести, що ми повинні бути представлені на таких подіях”, – розповідає співрозмовниця. Вона розповідала усім про видатного Леся Курбаса і його вагомий внесок у розвиток українського театру. Гості форуму дізналися багато нового про театр ім. М.Заньковецької “Усіх дуже цікавила робота нашого театру та його репертуар”, – зазначила вона. Театральне мистецтво дуже розвинуте у Європі. Приміщення театрів оснащені усією необхідною технікою, вони автоматизовані та осучаснені. До прикладу, на розвиток Національного театру Греції держава щорічно виділяє 8 мільйонів євро. 

    Та Україні теж було чим поділитися із колегами. У країнах ЄС добре знають про потужну західну школу акторської майстерності. “Зі свого боку я намагалася якнайкраще представити театр ім. М. Заньковецької, розповідаючи про чудову школу режисури, яку представляють Стригун, Бабенко, Сікорський. Ми обговорювали геніальну роботу Василя Босовича “Ісус, Син Бога живого”. Усі дуже вражені цією постановкою”, – каже Олеся  Галканова.

 Дзвенислава Басараб