Головна Новини Статті Тріумф львів’ян у Меліхово!

Тріумф львів’ян у Меліхово!

31.05.2011

    «День» вже повідомляв, що Львівський національний театр ім. М. Заньковецької — бажаний гість XII Міжнародного театрального фестивалю (галичани беруть участь у цьому престижному форумі вже 11 раз)! Цього року на «Меліховській весні» виступали актори з 11 театрів: Польщі, Словенії, Санкт-Петербурга, Нижнього Новгорода, Омська, Липецька, Москви, Московської області, а також два колективи, які представляють Україну, — Львова та Одеси.
    — Грати в Музеї-садибі А. П. Чехова — величезна честь і відповідальність, оскільки в цій атмосфері фальшиві ноти неприпустимі, — наголосила Алла Бабенко. — Мене втішає, що великий резонанс викликала наша вистава «Сповідь». У основу сюжету лягли оповідання Антона Павловича «Ніночка», «Сповідь» та ін.
    Алла Григорівна завжди знаходить незвичайний, але дуже цікавий погляд на класику, створюючи оригінальні й витончені постановки. Нова її робота — про любовний трикутник, майстерно зіграна акторами: Юрієм Чековим, Олександрою Лютою і Юрієм Волинським. За традицією фестивалю, після вистави критики обговорюють побачене. Вони наголосили, що завжди з нетерпінням чекають на постановки А. Бабенко, й кожного разу дивуються, як філігранно й тонко вибудовує режисер пластичний малюнок, наскільки точні актори, передаючи внутрішні переживання своїх героїв. Заньківчани показали майстер-клас!
     — Я вчетверте приїжджаю на фестиваль до Меліхово, — розповів «Дню» актор Юрій ЧЕКОВ. — Граючи в стінах музею-заповідника, заряджаєшся колосальною енергією. Здається, що дух письменника витає в цих стінах і над всією Меліховською садибою, немов Антон Павлович незримо нас підтримує. На обговоренні ми вислухали багато приємних слів про постановку Бабенко, й пишаємося, що Алла Григорівна дала нам можливість доторкнутися до прекрасних текстів класика. Ми граємо по-українськи, але мовного бар’єру немає! Буквально за кілька хвилин публіка забуває, що Антон Павлович писав не українською, стежачи за дією, співпереживаючи героям. До речі, нас запросили показати нашу виставу на кількох театральних форумах, зокрема, в Санкт-Петербурзі та Москві, а Казанський драмтеатр зацікавився п’єсою, яку за мотивами чеховських творів створила Алла Бабенко, щоб поставити на своїй сцені (режисер завжди сама робить сюжетну інсценізацію, залишаючи автентичний текст, знаходить цікаві сценічні ходи). Нам вдалося подивитися всього кілька робіт, репрезентованих на фестивалі. Ми пораділи за одеських колег (Російський драматичний театр презентував «Рецепт кохання», поставлений за чеховськими оповіданнями), які продемонстрували дуже гідну роботу. Було цікаво поглянути, як Липецький драматичний театр ім. Л. Толстого гратиме виставу «Моє життя». Справа в тому, що на минулому фестивалі ми показували свою камерну постановку на цей сюжет, який дуже тепло прийняли чехознавці. Хоча росіяни використовували в своїй виставі практично всю трупу (близько 60 осіб), граючи в природних декораціях музею-заповідника, але, як кажуть, «кількість не завжди переростає в якість». На обговоренні театральні критики проводили паралелі з нашою постановкою, зазначивши, що «версія львів’ян була переконливішою». Знаєте, вже багато років організатори «Меліховської весни» просять Аллу Григорівну поставити «Чайку». Цю п’єсу Чехов написав у Меліхово, тому вона входить до обов’язкової програми фестивалю. Але Бабенко, поки, не погоджується... Ми з колегами з цікавістю подивилися «Навіщо ви мене ображаєте?» Центрального театру Російської армії — це трагіфарс за мотивами «Шинелі» Гоголя та «Весілля» Чехова. Цікавою виявилася постановка Митіщинського театру драми й комедії «ФЕСТ» — «Оповіданнячка А.П. Чехова», а почесна місія закривати форум випала Словенському Національному театру драми, але широко розрекламованого їхнього «Платонова» було прийнято досить прохолодно. Підбиваючи підсумки «Меліховської весни-2011», театрознавці зізналися, «найяскравіша подія форуму — це львівська «Сповідь»!
     До речі, Театр ім. М. Заньковецької скоро приїде на гастролі до Києва. 17 червня вони покажуть свою масштабну роботу «Небилиці про Івана» (в основу вистави режисер Вадим Сікорський поклав кіносценарій легендарного Івана Миколайчука, і цю постановку львів’яни присвятили ювілею знаменитого кіноактору). А 18 червня керівництво Російського центру науки й культури в Києві (вони фінансово підтримали заньківчан, спонсорують поїздку на Меліховський фестиваль) запропонувало показати «Сповідь» на їхній сцені.

Тетяна Поліщук
«День» від №92, вівторок, 31 травня 2011
Тарас Валько фото