Адреса театру
79008, м. Львів, вул. Лесі Українки,1
Камерна сцена
м. Львів, пр. Свободи, 26
Телефони
+38 (032) 235-55-83 (каса)
+38 (032) 235-67-62 (адміністрація)
Фото з вистави -
Він прийшов
Інспектор Гуль - н. а. України Б. Козак , місіс Берлінг - з. а. України Л. Остринська
Творчість Т.Шевченка є духовним Євангелієм українського народу - Богдан Козак
27.05.2011
Національна премія України імені Тараса Шевченка 5 червня відзначає
50-річний ювілей. Про роль та місце цієї високої нагороди в житті
лауреатів та філософію поезії Шевченка в інтерв'ю УКРІНФОРМу розповів
лауреат Шевченківської премії, професор Львівського національного
університету ім. Івана Франка народний артист України Богдан Козак, який
презентував у Парижі власну концертну програму "Євангеліє від Тараса".
- Пане Богдане, торік Ви стали лауреатом Шевченківської премії. Яка була процедура висування?
- Торік на Шевченківську премію претендували 11 кандидатів. За попередні творчі роки я мав багато напрацювань, у тому числі, цикл концертів під назвою "Євангеліє від Тараса". У них були задіяні хор, великий оркестр і солісти. Я читав вірші в цій композиції. Крім того, записав компакт-диск музично-поетичних композицій "Думи". Ці два проекти були висунуті Міністерством культури й туризму України на здобуття Шевченківської премії. До Києва треба було приїхати і відповідно до статуту й регламенту прочитати конкурсну програму. Хор та оркестр я не міг запрошувати, відтак довелося готувати нову композицію на основі напрацювань.
- Цього року Національна премія відзначає ювілей - 50 років від дня заснування. Чим вона є для вас?
- Для мене це - визнання творчості, адже премія - найвища нагорода в царині культури в Українській державі. Особливо приємно, що Національну премію України імені Шевченка присудили саме за читання творів Тараса.
- Як Ви вважаєте, ким є Шевченко для українців?
- Творчість Шевченка - це духовне Євангеліє українського народу. В наше життя він входить з дитинства, зі школи. Це - як генетичний код, не потрібно докладати великих зусиль для того, аби зрозуміти його. У творчості Тараса є широченна палітра емоцій - від обурення, ненависті до любові, від сарказму до іронії. Поет писав кров'ю серця, це не просто раціональна думка, а великий емоційний духовний виплеск поета-пророка. Моїм завданням і було піти за ним, відтворити те, що йому боліло, і зрозуміти, наскільки було важко тоді, щоб сьогодні люди могли перейнятися цим і запитати у себе: а чи все я зробив для того, щоб був виконаний заповіт Шевченка? На мій погляд, Великий Кобзар - це мірило, апробація совісті. Минуть століття - й у кожному українському селі, місті буде споруджено пам'ятник Шевченку як нагадування кожній людині, що живе в Україні, про каяття.
- Тобто Ви вважаєте, що покаяння додасть моральності сучасному світові?
- Усі ми прості люди, ходимо на двох ногах, падаємо й піднімаємося. Але не таким страшним є власне падіння; страшно, коли людина не може піднятися, покаятися в чомусь перед своєю совістю й далі йти своєю стежиною. У сьогоднішньому глобалізованому світі існує стільки спокус, і це затягує, як водоверть. Іноді всупереч волі людина потрапляє кудись "на манівці".
Тільки завдяки нашому слову, пісні, культурі, духовності ми можемо бути цікавими світу. Поки що ми не можемо робити, скажімо, найкращі автомобілі, але ми неперевершені в культурі, яка сягає давніх-давен. Напевно, це філософія українського походження й буття. Для нас важливо це відчувати. Де б ми не були, куди б нас доля не занесла, саме це і вирізняє нас серед інших: працелюбство, толерантність, любов до ближнього - ці відчуття вроджені, закодовані в нас. Усе це віддзеркалено у геніальній поезії Тараса Шевченка, якою необхідно причащатися хоча би раз на рік. І я щасливий, що мав таку змогу зробити це тут, у Парижі.
- Дякую за розмову.
Розмову вів Роман Сущенко
/УКРІНФОРМ/, Париж.
2011.05.26 15:52
